Надходження: 2013 рік



 

Надходження до бібліотечного фонду:     [2011]     [2012]     [2013]

 


 

Огляд нових надходжень до бібліотечного фонду архіву за 2013 рік

Січень

 

Книга Пам’яті України. Переможці. Одеська область. - Т.1. - Одеса, 2010.
Видання подаровано бібліотеці архіву постійним дослідником Ігорем Леонідовичем Комаровським.
Нова серія «Книги Пам’яті України» на відміну від попередньої, яка увічнювала імена воїнів, загиблих на фронтах, містить прізвища учасників бойових дій 1941-1945 рр., що повернулись живими з фронтів, несучи велику перемогу, брали участь у побудові мирного життя та померли вже в післявоєнний час, або і нині мешкають на території нашої області.
Перший том містить списки прізвищ фронтовиків, які перебувають на обліку у райвійськкоматі Київського району м. Одеси, а також ті, що мешкали на території району після війни, але вже померли.
Крім прізвищ, подано коротку інформацію про фронтовиків: дату народження, номери частин, у складі яких служили воїни, дати початку і кінця служби, звання, нагороди, дату смерті, місце поховання. Графа «Місце народження» заповнена відповідно сучасному адміністративно-територіальному поділу України.
Вступну статтю написано Леонідом Ракитянським - членом обласної редколегії, завідуючим науковою редакцією відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України».
В кінці видання подано список скорочень.

 

Книга Пам’яті України. Переможці. Одеська область. - Т.2. - Одеса, 2011.
Видання подаровано бібліотеці архіву постійним дослідником Ігорем Леонідовичем Комаровським.
Нова серія «Книги Пам’яті України» на відміну від попередньої, яка увічнювала імена воїнів, загиблих на фронтах, містить прізвища учасників бойових дій 1941-1945 рр., що повернулись живими з фронтів, несучи велику перемогу, брали участь у побудові мирного життя та померли вже в післявоєнний час, або і нині мешкають на території нашої області.
Другий том містить списки прізвищ фронтовиків, які перебувають на обліку у райвійськкоматі Приморського району м. Одеси, а також ті, що мешкали на території району після війни, але вже померли.
Крім прізвищ, подано коротку інформацію про фронтовиків: дату народження, номери частин, у складі яких служили воїни, дати початку і кінця служби, звання, нагороди, дату смерті, місце поховання. Графа «Місце народження» заповнена відповідно сучасному адміністративно-територіальному поділу України.
Вступну статтю написано Леонідом Ракитянським - членом обласної редколегії, завідуючим науковою редакцією відділення пошуково-видавничого агенства «Книга Пам’яті України».
В кінці видання подано список скорочень.

 

Академік Ротмістров Володимир Григорович (1866 - 1941): історико-наукове дослідження життєдіяльності: монографія / М.О.Цандур, І.С.Хомут. Одеса, 2011.
Видання подаровано бібліотеці архіву автором - Хомутом Іваном Семеновичем, доктором сільськогосподарських наук, доцентом, завідуючим науково-технологічним відділом консультаційного, інформаційного забезпечення, трансферу інновацій Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук.
у монографії розглянуто життєвий шлях Володимира Григоровича Ротмістрова - вченого у галузі землеробства та рослинництва, директора Одеського дослідного поля Товариства сільського господарства Південної Росії, відомого своїми розробками у напрямку боротьби з посухою.
Книга має 6 розділів, які розглядають основні дати життя і праці академіка, діяльність організацій, у яких він працював, хронологію визначних подій у житті вченого, його творчий шлях. Окремий розділ містить розповідь про батьківщину Володимира Григоровича - село Гензерівку (Полтавщина).
Особливу цікавість викликає розділ, у якому подано розповідь про впровадження Ротмістровим на полях нашого краю культур, які раніше вважались нетрадиційними для степу. Це звичні для всіх сучасних мешканців Одещини люцерна, квасоля, соя та ін.
В кінці видання подано перелік наукових праць В.Г.Ротмістрова у хронологічному порядку та бібліографічний покажчик.

 

Наука і техніка в історії суспільства: навчальний посібник / Л.М.Бєсов. - Харків, 2011.
Посібник розглядає процеси формування знань людини про світ, який її оточує, як ці знання застосовувались у винаходах і відкриттях, який вплив вони здійснювали на суспільство у різні періоди його розвитку.
У вступній статті автор робить акцент на тому, що суспільство не може розвиватися, не знаючи історії науки і техніки, так як щоб долати нові перешкоди, треба знати якими методами долались попередні.
Книга містить 21 розділ, у яких поетапно розглянуто прогрес людини у галузі науки і техніки. Це і етапи розвитку античної науки, і технічні досягнення епохи середньовіччя, і виникнення та становлення хімії як науки і т.д.
В кінці посібника подано контрольні завдання, хронологію основних подій і відкриттів у галузі науки і техніки, список літератури.
Видання ілюстровано знімками найвеличніших досягнень людства: космічної станції МКС, першого штучного супутника Землі, атомоходу «Ленін», сонячної електростанції та багато інших.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №49-52 (грудень). - Київ, 2012; №1-3 (січень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №33-36 (грудень). - Київ, 2012; №1 (грудень). - Київ, 2013.
- Збірник урядових нормативних актів України. - №41-43 (травень). - Київ, 2012.
- Вісник державної служби України. - №3. - Одеса, 2012.

 

Газети:
- Урядовий кур’єр. - №1-144 (січень-червень). - Київ, 2012.

 


Лютий

 

Заєць М.А. Цебриківський (Гофнунгстальський) край. - Одеса, 2011.
Видання подаровано бібліотеці архіву автором - Миколою Артемовичем Зайцем. Микола Артемович - доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності Одеського національного політехнічного університету, автор близько 100 наукових праць та 22 підручників, корінний мешканець села Цебрикове.
У книзі автор висвітлює 200-річну історію своєї малої батьківщини - села Цебрикове. Найбільшу увагу приділено історії заселення краю, яка починається з епохи пізнього палеоліту. Окрему частину приділено процесам межування території Цебриківщини та прилеглих земель в кінці 18-го початку 19-го століть, які почали масово відбуватися після указу Катерини II про розмежування території, що відійшла Російській імперії згідно з Яським договором. Автор відшукав межеву відомість за 1795 рік, де під №123 значиться дача Романа Цебрикова. Саме завдяки йому село має теперішню назву. Наділ землі Роман Цебриков отримав за службу російській імператриці. Село на цих землях було засноване у 1804 році. Першими поселенцями стали втікачі-кріпаки та молдавани. Автор також надає докладні відомості про виділення землі навколо Цебрикового іншим особам. Так мешканці Савицького, Новопетрівки, Полєзного та багатьох інших сіл можуть дізнатися про рік розмежування території своїх сіл та про перших їх власників.
Окремий розділ присвячено сім’ї Цебрикових. Автор дослідив біографії і діяльність членів відомої родини та відшукав їх портрети. Увагу приділено і німецьким переселенцям, які у 1817 році прибули на землі Цебрикового з м. Штутгарта та навколишніх сіл (у книзі вміщено список перших поселенців у кількості 64 осіб). У 1819 році вони почали будівництво колонії. Село отримало назву Гофнунгсталь - Долина надії. Автор докладно розповідає про устрій колонії, побут німців та привілеї, надані державою іноземним колонізаторам південних земель. Після встановлення радянської влади було затверджено новий адміністративно-територіальний поділ, згідно з яким Гофнунгсталь перейменовується на Цебрикове і стає центром Цебриківського району. Автором знайдено таблиці 1923-1930 років, які відтворюють кількісний та національний склад населення району.
Книга має також глави «Роки війни», «Відновлення і розбудова народного господарства» та «Відомі люди Цебриківського краю». У останній подано біографії та фото мешканців Цебриківщини, які прославили свій край. Серед них І.Є.Лєвітін - міністр транспорту Росії, В.О.Мельниченко - майстер СРСР з шахових композицій, гросмейстер України, Б.І.Бігма - вчений, удостоєний Ленінської премії за відкриття у галузі космічного зв’язку, В.С.Тегляєв - офіцер-підводник, В.С.Чумак - учасник В‘єтнамської війни, командувач 2-м корпусом протиповітряної оборони Білоруського воєнного округу та багато інших відомих людей.
У кінці видання вміщено блок кольорових фотографій, які відтворюють найвидатніші місця і події Цебрикового.

 

Младенова М. Єлєна Мутєва (1829-1854). Едно закъсняло завръщане. - София, 2012.
Книгу надіслано до бібліотеки архіву автором - Мариною Младеновою на знак подяки архіву за допомогу, надану їй у пошуку документів у 1973 році (про наш архів автор згадує на сторінці 152, де висловлює подяку директору архіву І.О.Хіоні, співробітницям Ользі Дьоминій та Наталі Гнатівній). Видання надруковано болгарською мовою.
Книгу присвячено поетесі, перекладачу і фольклористу Олені Мутєвої. Автор узагальнила всі відомості про поетесу, її сімейний осередок, творчість. Окрема глава містить публіцистичну розповідь про подорож шляхами Олени Мутєвої - містами Київ, Одеса, Болград.
Книга друга «Събрани творби» містить творчі здобутки поетеси: перекладену нею повість Олександра Вельтмана «Райна, българска царкиня» (Райна, королева болгарська), переклад «Турецких сказок» та вірші поетеси.
У додатках подано фото Калоферу - місця народження поетеси та Національного парку Централен Балкан-Райското, розташованого поблизу Калоферу; список визначних подій у житті Олени Мутєвої та ін.

 

Сискна поліція на Україні за часів Російської імперії (1880-1917 рр.): історико-правове дослідження. Книга I. Документи і матеріали: навч. посіб. / В.М.Чисніков. - Київ, 2011.
Видання подаровано бібліотеці архіву автором - Володимиром Миколайовичем Чисніковим.
Книга є спеціалізованим збірником документів і матеріалів з організації та діяльності сискної поліції Російської імперії кінця XIX початку XX сторіч. Автор дослідив документи багатьох архівів та бібліотек Санкт-Петербурга, Москви, Києва, Харкова, Одеси та ін. Знайдені документи він розташував у хронологічному порядку. Вони мають також порядкові номери, дату, редакційні заголовки та назви джерел.
У вступній статті подано розповідь про історію створення сискної поліції, яка спочатку була сискною частиною при канцелярії Петербурзького градоначальника (1866 р.), а у 1880 році подібну організацію створено у Києві. Автор докладно розповідає про принципи роботи сискної частини, її кількісний склад, обов’язки працівників, фінансування. Подано також розповідь про діяльність Г.М.Рудого - одного з новаторів сискної справи в Російській імперії, «батька» російської дактилоскопії, службового собаківництва, родоначальника експертно-криміналістичної служби органів внутрішніх справ України, який знайомився з організацією сискної справи в Англії і Франції, а потім втілював їх досвід у діяльності поліції Києва. Також вступна стаття містить розповідь про організацію сискного відділення при Одеській міській поліції (1898 р.)., Харкові (1902 р.), інших містах, організацію загального керівництва органами кримінального розшуку, створення розплідників поліцейських собак, встановлення дати професійного свята для чинів поліції (5(18) жовтня 1914 р.) та передачу сискних відділень у липні 1917 року у відання Міністерства юстиції, де було створено Бюро карного розшуку.
Документальна частина збірки закінчується датою 16 квітня 1917 року, під якою вміщено циркуляр Міністерства внутрішніх справ тимчасового уряду про необхідність збереження та відновлення діяльності сискних відділень у справах кримінального розшуку.
В кінці збірки вміщено іменний покажчик, список скорочень та список використаних джерел.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №4-7 (січень-лютий). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №2-3 (січень-лютий). - Київ, 2013.
- Збірник урядових нормативних актів України. - №44-46 (травень-червень 2012 р.). - Київ, 2013.

 


Березень

 

Енциклопедія історії України. Т.9: Прил-С / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. - Київ, 2012.
Видання розглядає основні етапи та поняття історичного розвитку України, біографії відомих українців. Дев’ятий том починається біографією Якова Павловича Прилипка - історика, етнолога, археолога, перекладача. Закінчується біографією Миколи Сергійовича Сядристого - майстра мікромініатюри, поета, заслуженого майстра народної творчості УРСР. В кінці тому подано список основних скорочень та алфавітний покажчик авторів книги.

 

Державний архів Одеської області: Путівник. - Випуск I. Фонди особового походження / упор. В.Ф.Онопрієнко. - Одеса, 2012.
Видання підготовлено робочою групою співробітників ДАОО (науковий редактор - Л.Г.Білоусова, науково-технічний редактор - С.Є.Березін).
Путівник містить відомості про склад та кількість документів в фондах особового походження ДАОО, має два розділи «Фонди дорадянського періоду» і «Фонди радянського періоду та періоду незалежності України». Окремо виділено колекції та об’єднані фонди. В першому розділі - це колекція листів (О.Менделєєва, В.Модестова та ін.). В другому розділі - колекції журналіста І.Р. Бродовського, П.Т. Маркушевського та об’єднаний фонд «Кримські караїми м. Одеси».
Перший розділ містить описові статті 88 фондів (3587 справ) дорадянського періоду, другий - 65 фондів (5352 справи) радянського та періоду незалежності.
В кінці подано перелік фондів особового походження за порядком номерів, список скорочень, предметно-тематичний, іменний та географічний покажчики і перелік друкованих та рукописних праць, творів і видань (за алфавітом назв, тематикою і типами видань).

 

Карти і плани в джерелознавчих студіях Лідії Пономаренко (з описом картографічних джерел інституту рукопису НБУ імені В.І.Вернадського та додатком відомостей про карти і плани з історії України в російських архівних та рукописних зібраннях) / упор.: А.В.Пивовар. - Київ, 2012.
Знайдені відомості розподілені автором-упорядником - заслуженим економістом України, кандидатом економічних наук Анатолієм Васильовичем Пивоваром на три групи: 1) карти, плани та картографічні креслення; 2) документи, що стосуються карт і планів; 3) відомості про карти і плани в офіційних описах губерній, повітів, інших адмінутворень 18 - початку 19 ст. Матеріал вміщено у три однакові таблиці, що мають дві колонки: 1) назва карт, планів та номери фондів і справ, де їх знайдено (номери фондів і справ подано в дужках); 2) дата. Заповнення другої колонки стало найбільшою проблемою для автора через невизначене датування великого відсотку документів. Тому у другій колонці А.В. Пивовар використовує певні символи, які вказують на орієнтовні дати - початок, середину чи кінець сторіччя. У кожній таблиці документи мають хронологічне розташування. Перша таблиця починається серединою 13 сторіччя (фрагмент карти Чорного моря) та закінчується 1980 роком (план міста Києва). Друга таблиця починається 1740 роком (наказ про призначення поручика… для малювання ланд-карт) та закінчується 1972 роком (карти і прийоми роботи з ними…). Третя таблиця починається 1744 роком (відомості про початок і склад Оренбурзької комісії…) та закінчується 1830 роком (статистичне описання Бессарабії…).
У додатках подано таблиці з відомостями про карти і плани з історії України, які зберігаються в російських архівних та рукописних зібраннях: Російський державний архів давніх актів, Російський державний історичний архів, військово-історичний архів і т.д.
В кінці подано відомості про використані фонди, назви та абревіатури установ, географічний та іменний покажчики.

 

Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1918-2010 рр.). Довідник / авт.-упор.: М.М.Корінний. - Біла Церква, 2012.
Видання Державного архіву Київської області, присвячене 80-річчю утворення Київської області.
Складається з чотирьох частин: 1. Адміністративно-територіальний устрій Київщини в 1918-1932 роках; 2. Створення Київської області та зміни в адміністративно-територіальному поділі області у 1932-1941 роках; 3. Адміністративно-територіальний устрій Київської області у складі УРСР, 1943-1991 роки; 4. Адміністративно-територіальний устрій Київської області за роки незалежності України, 1991-2010 роки.
Довідник побудований за хронологією подій, в межах кожного року - за хронологією видання нормативних документів. Містить відомості про зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської губернії, повітів і волостей; поділ губернії на округи та райони; міста районного та обласного підпорядкування; міські, селищні, сільські ради та підпорядковані їм населені пункти.
У додатках подано циркуляри, постанови, витяги стосовно змін у адміністративно-територіальному поділі, список посилань, географічний покажчик.

 

Судьбы евреев Николаевщины в период Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. / под ред. М.Д.Гольденберга. - Николаев, 2013.
Видання підготовлено Миколаївським товариством єврейської культури, Державним архівом Миколаївської області та Миколаївським комплексом Національного університету «Одеська юридична академія».
У книзі вперше зібрано документи, матеріали, спогади і дослідження стосовно долі євреїв Миколаївщини у період Великої Вітчизняної війни.
Перший розділ містить відомості про історію виникнення єврейських поселень на території Миколаївщини. Наступні два розділи складаються з розповіді та зібрання документів стосовно долі євреїв, які залишилися на окупованій території і тих, які брали участь у бойових діях на фронтах. У четвертому розділі представлено документи надзвичайної комісії з розслідування злодіянь окупантів, румунської окупаційної адміністрації, судових процесів над військовими злочинцями.
Видання має велику кількість списків прізвищ різного характеру: списки загиблих у період окупації (по місту Миколаєву і районам області); списки загиблих на фронтах; списки осіб, які використовувались на роботах; списки депортованих і розміщених у гетто; списки на отримання продуктів харчування та ін. Також видання містить спогади євреїв, які розміщено у алфавітному порядку, та реєстр місць масових розстрілів на території Миколаївської області. Відомості такого характеру допоможуть сотням дослідників знайти інформацію про членів своїх сімей.
Видання ілюстровано фотографіями єврейських родин, учасників війни, судових процесів над військовими злочинцями та ін.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №4-7 (січень-лютий). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №4-6 (лютий-березень). - Київ, 2013.
- Архіви України. - №1-6 (січень-грудень). - Київ, 2012.

 


Квітень

 

Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. / Соколенко О.Г. - Київ, 2012.
Видання підготовлено групою авторів-укладачів, Комісією у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни при Верховній Раді України та Всеукраїнською спілкою учасників війни. Присвячене всім партизанам і підпільникам України часів Великої Вітчизняної війни.
Комісія у справах колишніх партизанів була утворена як державний орган, правонаступниця Українського штабу партизанського руху, одним з головних завдань якої було розроблення й увічнення історії підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., збереження історії нашого народу, написаної кров’ю попередніх поколінь. Одним із кроків у цьому напрямку стало створення такої книги.
Авторами передмови подано розповідь про етапи організації підпілля і партизанських загонів з моменту виступу Й.В.Сталіна на радіо 3 липня 1941 року, у якому він поставив завдання про розгортання народної війни в тилу ворога.
Протягом першого року війни підпільній боротьбі заважала багатолінійність управління народними месниками, тому постановою від 30 травня 1942 року було створено Центральний штаб партизанського руху. При військових штабах фронтів відповідно теж утворювались партизанські штаби. Це стало переломним моментом партизанської боротьби. Підпільно-партизанський рух на Україні став важливим фактором, який значною мірою посприяв у здобуттю Радянською армією перемоги у нелегкій війні з фашизмом. Указ Президента України про щорічне святкування Дня партизанської слави став державним визнанням вагомого внеску народних месників у розгром німецько-фашистських окупантів.
У розділі «Основні статистичні дані партизанського руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» наведено загальні цифри партизанських досягнень (кількість знищених гарнізонів, одиниць техніки, солдатів тощо), кількість учасників партизанського руху (дивізій, загонів, командного та рядового складу тощо).
Розділ «Партизани та підпільники України - Герої Радянського Союзу» містить фотографії та короткі біографічні дані партизан, що отримали це високе звання. Очолюють список Двічі Герої Радянського Союзу Ковпак Сидір Артемович (1887 - 1967) та Федоров Олексій Федорович (1901 - 1989).
Наступні 24 розділи містять інформацію про партизанський рух на території кожної області України окремо: кількість партизанських з’єднань, їх назви, імена командирів, кількість бійців, територія діяльності, короткі історичні відомості. Кожен розділ ілюстровано фотографіями цілих загонів, окремих бійців, бійців під час виконання завдань, мешканців визволених сіл та ін.
Останній розділ розповідає про діяльність партизанських формувань за межами України: Молдавська РСР, Польща, Румунія, Закарпатська Україна, Чехословаччина, Угорщина. Про найбільш значущі з них подано короткі історичні довідки: партизанське з’єднання ім. В.І.Чапаєва (Чехословаччина), 1-ша Чехословацька партизанська бригада ім. Й.В.Сталіна, 2-га Словацька партизанська бригада ім. М.Штефаника, 2-га Чехословацька партизанська бригада «За свободу слов’ян!» та ін.
У післямові подано розповідь про книгу Анатолія Русака «Партизаны: второй фронт» та її автора - учасника партизанського руху, генерал-лейтенанта, доктора історичних наук. Він протягом багатьох років збирав матеріал, пов’язаний з героїчною боротьбою своїх земляків-партизан. Опубліковано уривок з книги - спогади командира партизанського загону ім. К.Є.Ворошилова полковника Георгія Покровського про зустріч зі Сталіним у серпні 1942 року.
В кінці видання подано список використаних джерел та іменний покажчик. До альбому додається карта-схема діяльності підпільних партійних та комсомольських органів, організацій і груп, партизанських загонів та з’єднань в Україні у період Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).

 

Майстровой Я.Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. - Одесса, 2012.
Книгу присвячено пам’яті Миколи Олександровича Панасенко та Володимира Адамовича Чарнецького.
Довідник є другим виданням автора, в якому розглянуто походження назв одеських вулиць. Після виходу в світ першого довідника пройшло 10 років і автору вдалося за цей час відшукати нові цікаві відомості та зробити багато доповнень.
У передмові автор зазначає, що основна кількість одеських вулиць отримала свої назви від прізвищ перших їх забудовників, а не після офіційних рішень Будівельного комітету. Багато вулиць отримали свої назви від призначення будівель, розташованих на них: карантин - Карантинная, таможня - Таможенная, театр - Театральная. Найбільш масові зміни назв вулиць відбулися у 1902 і 1904 рр. Але в результаті досліджень виявилось, що за багатьма з них просто офіційно закріпились їх старі назви.
Також автор надав два документи про перейменування вулиць Одеси під час Великої Вітчизняної війни: постанову №8 муніципалітету Одеси від 18 листопада 1941 року (румунської влади) і рішення міськвиконкому від 14.04.1944 року (радянської влади). У першому румунська влада повертала всім вулицям їх дореволюційні назви, крім 3-х, які отримали назви «Е.В. Короля Михаила I», «Адольфа Гитлера» і «Маршала Иона Антонеску». У другому документі радянська влада повертала всім вулицям назви, які вони мали до дня окупації міста.
Список вулиць розміщено в алфавітному порядку, більшість назв подано з історичними довідками та переліком архівних справ, які містять документи про перейменування даної вулиці.
Заключне слово до книги написане одеським краєзнавцем Ростиславом Александровим (Олександром Юлійовичем Розенбоймом). В ньому він вказує на значущість даного довідника для істориків, архівістів і всіх одеситів.
В кінці довідника подано адреси відділень зв’язку, вказаних у книзі, і список використаної літератури.
Видання ілюстровано фотографіями старої Одеси (на жаль, автором не вказані джерела знаходження ілюстрацій) та містить плани Одеси за різні роки (1794, 1835, 1864, [1894], 1916, 1947, 2012).

 

Перерва В.С. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX - початку XX ст. - Біла Церква, 2008.
Монографію присвячено двом ювілейним датам - 150-річчю масового поширення церковнопарафіяльної освіти на Київщині та 100-річчю Білоцерківських педагогічних курсів.
У вступі автор вказує на особливе місце Київщини в історії вітчизняної освіти, місцеве шкільництво якої стало прикладом для наслідування в інших регіонах; вказує хронологічні та географічні рамки дослідження; надає огляд літератури та джерел.
У загальній частині автор досліджує історію становлення церковнопарафіяльної освіти, першим кроком до чого став царський наказ 1804 року, що санкціонував відкриття парафіяльних шкіл. Але дане розпорядження на Київщині майже не виконувалося. Пізніше імператором Миколою I було запроваджено «Правила для навчання селян» (1828 р.), які теж виконувалися час від часу. Більш деталізували завдання щодо відкриття шкіл укази Священного Синоду 1836 та 1837 рр. і стали підставою для першої спроби заснувати шкільну мережу. Особливу увагу автор приділив проблемі конфлікту між керівництвом церковнопарафіяльної та державної освіти, розвитку парафіяльного шкільництва на місцевому рівні, змісту навчально-виховного процесу. Також автор приділив увагу державній освіті, про дореформений і пореформений періоди розвитку якої теж подано розповідь.
У регіональній частині монографії автор розглядає розвиток освіти окремо у кожному населеному пункті Київщини. Населені пункти розташовані за районами та алфавітним порядком у межах кожного району (географічні рамки - межі сучасної Правобережної Київщини). Вказано дати (точні або приблизні) відкриття парафіяльних і державних навчальних закладів на території населеного пункту, подано розповідь про храми, що існували в селі, священиків, які займалися освітою дітей та ін.
Видання ілюстровано фотографіями релігійних осіб, меценатів, губернаторів, які зробили вагомий внесок у розвиток шкільництва Київщини, зразками релігійних нагород, знімками приміщень навчальних закладів та ін.
В кінці подано географічний та іменний покажчики.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №11-15 (березень-квітень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №7-10 (березень-квітень). - Київ, 2013.
- Краєзнавство. - №3-4. - Київ, 2012.

 


Травень

 

У кожного своя правда. Істина одна / Устименко В.Є. - Київ, 2013.
Книга є документально-публіцистичним виданням, присвяченим безвинно розстріляним німецько-фашистськими загарбниками мешканцям селища Корюківки Чернігівської області у березні 1943 року. Складається з архівних матеріалів та розповідей очевидців. Має шість розділів.
У першому подано історичні відомості стосовно походження села, адміністративно-територіального поділу, кількості населення, промисловості, революційних подій, соціалістичного розвитку. Наступний розділ розглядає події Великої Вітчизняної війни та ті, що передували їй. Зокрема описано перші окупаційні дні Корюківки на матеріалах рукопису підпільниці Галини Костюк «Карающая земля», дії радянської влади у перші дні війни. У цьому ж розділі подано список населених пунктів Чернігівщини, де здійснювались масові знищення людей. Третій розділ містить матеріали з архівної хроніки та спогади учасників партизанського руху. У наступному розділі подано матеріали журналістських розслідувань Корюківської трагедії. Останні розділи змальовують післявоєнні події та пошуки причин трагедії.
Книгу ілюстровано фотографіями мешканців селища, колишніх партизан, осіб, яким вдалося врятуватися під час війни.

 

Прогулки по «немецкой» Одессе: Альбом-путеводитель / Э.Г.Плесская; фото Л.Эзау. - Одесса, 2013.
Альбом подаровано бібліотеці ДАОО автором - Ельвірою Германівною Плесською, нашим постійним дослідником.
У передмові автор надає короткі історичні відомості стосовно заселення Одеси німцями, їх внесок в економіку і культуру міста.
У путівнику перераховано найвідоміші місця і споруди, засновані німецькими колоністами, та подано розповідь про їх заснування, діяльність і засновників.
Серед перерахованих споруд найбільш відомими є євангельсько-лютеранська кірха св. Павла, побудована в 1827 році; жіноче комерційне училище, відкрите у 1913 році; майстерня К.К.Гааза з виготовлення фортепіано, де було створено орган для лютеранської кірхи; комерційне училище Г.Файга, засноване у 1884 році та багато інших будівель, поряд з якими одесити проходять кожного дня, не завжди знаючи історію походження цих величних споруд.
Альбом ілюстровано фотографіями як сучасного вигляду будівель, так і їх вигляду у перші десятиріччя свого існування.

 

Странствующий маэстро. Переписка В.И.Сафонова 1905-1917 годов / сост. Л.Л.Тумаринсон. - Москва, 2012.
Книгу подаровано бібліотеці ДАОО укладачем Леонідом Леонідовичем Тумаринсоном. Вона є другим виданням автора, присвяченим життєвому шляху і творчій діяльності відомого російського піаніста Василя Ілліча Сафонова.
Дана книга містить листи музиканта до різних осіб за період з 1905 по 1917 роки. Їх написано багатьма мовами світу: англійською, німецькою, чеською, французькою, датською, норвезькою, італійською. У тексті листи подано мовою оригіналу і їх переклад російською. Всього до книги увійшло 399 листів і телеграм, з яких 333 написані особисто Василем Іллічем, 63 адресовано йому, а 3 написано дружиною і сином за проханням Сафонова. Листи розташовано у хронологічному порядку. Автором вказано місце написання і дату. У російськомовних текстах збережено орфографію і пунктуацію оригіналу, а переклади з інших мов здійснено згідно з сучасними правилами російського правопису. Після кожного листа вказано місце знаходження документу, його архівний шифр та авторські коментарі.
У списку архівів, які надали свої документи для підготовки даної книги, є і Державний архів Одеської області. Опубліковано документи з фонду дореволюційного періоду №161 (фонд О.О.Борзенка).
У додатках подано вірші В.І.Сафонова, його статті та інтерв’ю, а також концертні програми за участю Василя Ілліча.
Книга містить список осіб, з якими листувався Сафонов, список ілюстрацій, іменний покажчик та список оркестрів, з якими виступав музикант протягом 1905-1917 років.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №16-18 (квітень-травень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №11-12 (квітень-травень). - Київ, 2013.
- Краєзнавство. - №1. - Київ, 2013.

 


Липень

 

Державний архів Запорізької області: Анотований реєстр описів. - Т.1. Фонди дорадянського періоду / авт.-упор. В.Архипова, О.Зінчик, О.Шишкіна. - Запоріжжя, 2012.
Реєстр складено відповідно до програми підготовки спеціальних довідників.
У довіднику представлено інформацію про склад і зміст документів фондів дорадянського періоду, що охоплюють територію Олександрівського, частини Маріупольського повітів Катеринославської губернії, та Бердянського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії (територія сучасної Запорізької області).
Фонди розташовано за порядковими номерами. У описовій статті подано інформацію про кількість описів у фонді, кількість справ і хронологічні рамки кожного опису фонду, мову документів та тематичний огляд справ. Подано описові статті 246 фондів (номер останнього фонду - 287). Довідник містить значну кількість покажчиків: покажчик фондів за галузевим принципом; покажчик церков, документи яких зберігаються у фонді РАЦСу (Р-5593) - таблиця містить назву населеного пункту, назву церкви, дати метричних книг за видами реєстрації: народження, смерть, шлюб; іменний покажчик установ, згаданих у довіднику; географічний покажчик.
У додатках подано список фондів, об’єднаних з іншими фондами (№№13, 14, 18, 22, 44, 67, 91, 107, 113, 120, 130), переданих до інших архівів (№№25, 31, 35-40, 54, 101, 103, 111, 119, 122, 125, 155, 171, 173-177, 181, 185, 189), втрачених у роки Великої Вітчизняної війни (№№33, 80, 159, 164, 166). Всього 41 фонд.
До реєстру складено бібліографічний список видань. У ньому подано бібліографію загальних довідкових видань, що містять інформацію про Запорізький архів в цілому, та спеціальних довідкових видань, оглядів фондів, статей, публікацій документів, що стосуються фондів дорадянського періоду.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №19-28 (травень-липень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №13-17 (травень-липень). - Київ, 2013.

 


Серпень

 

Ніточко І.І. Рідному краю. Вірші. - Одеса, 2013.
19 серпня побачило світ нове видання директора Державного архіву Одеської області Івана Івановича Ніточко - збірка віршів «Рідному краю».
Це перше поетичне надбання автора, яким він захотів поділитися з читачами. Іван Іванович пише вірші багато років, представляючи їх на розгляд близьким і рідним. Та в очікуванні святкування дня Маринового - рідного села автора, він вирішив вибрати зі своєї творчості найкраще і подарувати землякам - мешканцям Березівського краю.
Збірка містить кілька розділів, в яких Іван Іванович передає свої думки і переживання на різні теми: «Мариновому», «Переселенцям», «Колгоспникам», «Родині» та ін. Тут зібрано і систематизовано вірші, створені протягом багатьох років. Читачі можуть познайомитися з думками автора про найбільш значущі події, які пережила наша країна в цілому і маринівці в тому числі, та особистими переживаннями автора.
Основна тема збірки, якою наповнений кожен вірш, - любов до Батьківщини, про що пише автор у вступному слові: «Тут залишилася наша душа, тут пройшли наші дитинство й молодість, з’явилися перше кохання, перші сльози і перша радість… Присвячую створене рідному краю…»

 

Іван Митрофанович Луценко (1863-1919): український націєтворець / Т.Вінцковський, О.Музичко. - Київ, 2013.
Видання подаровано бібліотеці архіву Олександром Євгеновичем Музичко - к.і.н., доцентом кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.
У монографії розглянуто біографію та діяльність лікаря, науковця, публіциста, лідера українського національного руху в Одесі Івана Митрофановича Луценка.
Книга складається з двох розділів. У першому розглянуто діяльність Івана Луценка до 1917 року, у другому - період Центральної Ради, гетьманської держави та директорії УНР.
У додатках подано публікації праць І.Луценка, їх тематично-хронологічний реєстр, список інтерв’ю та виступів Івана Митрофановича.
Книга завершується спогадами Володимира Івановича Кедровського (політичного діяча, полковника армії УНР) про свого соратника Івана Луценка.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №29-32 (липень-серпень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №18-19 (липень-серпень). - Київ, 2013.

 

Газети:
- Урядовий кур’єр. - №115-232 (вересень-грудень). - Київ, 2012.

 


Вересень

 

Великоплоское. С верой сквозь века / В.В.Долгов, Н.А.Долгова. - Одесса, 2012.
Книга присвячена історії села Великоплоского Тираспольського повіту Херсонської губернії (Великомихайлівського району Одеської області), заснованого російськими переселенцями-старообрядцями на початку 20 років XIX сторіччя, одного з найбільших сіл північної частини Одеської області.
«Кацапи». Саме таким смішним на перший погляд словом їх називає українське населення Великомихайлівського району. Вони не ображаються, бо знають, що означає це слово, яке несе крізь віки історію важкої долі їхніх пращурів - вигнанців зі своєї Батьківщини, борців за свої звичаї, обряди і мову. Звідки вони взялися тут і чому так не схожі на інше населення району та й країни в цілому - про це розповідають автори книги, корінні плосківчани Надія і Володимир Долгови.
Видання складається з 20-ти глав, перші три з яких містять розповідь про події, що передували заснуванню села на території Тираспольського повіту: перебування на цій території первісних людей; ногайських поселень; розкол православної віри у 1653 році, який і спричинив появу терміну «старообрядці» та змусив прибічників старої віри шукати притулку у чужих краях.
Четверта глава «Село Большое Плоское в XIX веке» містить докладну розповідь про шлях плосківчан до нового місця у зв’язку зі створенням військових поселень, після якого вони всі мали стати солдатами до кінця життя. Щоб уникнути такої долі, зберегти свою віру і самобутність плосківчани вимушені були всім селом переселилися на неосвоєні землі Тираспольського повіту. У главі подано докладну розповідь про будівлю першого житла, вирішення проблем з водопостачанням, створення общини, розвиток виноградарства, городництва, торгівлі та ін. у новому селі. Далі докладно розглянуто життя старообрядців під час всіх історичних подій, що відбулися на території нашої країни: у період громадянської війни, 30-тих років, Великої Вітчизняної війни, післявоєнних років та ін. Останні глави розповідають про життя сучасного Великоплоского: подано розповідь про сферу освіти, охорони здоров’я, спорту та ін.
У 15-й главі подано спогади та біографії відомих мешканців села: М.С.Вишнякова - голови Великомихайлівської райдержадміністрації, старожилів М.С.Шишкіна, Н.Т.Шульгіна, Я.С.Китаєва, Т.Л.Бакланової та ін.
Особливу цікавість викликає остання глава «Плосковизмы» - так автори назвали сотні слів, що відрізняють мову старообрядців не тільки від української мови, а й від російської. Де б не були плосківчани, їх одразу можна почути навіть серед тисяч людей: чи то вони стоять посеред одеського «Привозу», чи то лежать на морському пляжі, чи крокують на параді - односельці і мешканці навколишніх сіл знають - тут десь наші! Бо таких дивних слів від інших людей не почуєш. Слухаючи їхній говір, одразу згадуєш дідів з білими бородами до поясу та русокосих у веснянках молодиць, що ходять вулицями Великоплоского до цього часу, неначе й немає навколо сучасного світу, неначе й не пережили їх пращури десятки переїздів, неначе тут, у Великоплоскому, й зараз стара Русь, з її звичаями та піснями.
Видання ілюстровано малюнками Павла Івановича Китаєва - корінного плосківчанина, заслуженого художника Придністров’я, нагородженого медаллю «За трудовую доблесть» і орденом Трудової Слави; фотографіями села, його старожилів, сучасних мешканців та ін.

 

Фонди департаменту 1944-2012. Довідник. - Одеса, 2013.
Видання підготовлено Департаментом архівної справи та діловодства, який виконує повноваження з формування та використання документів ліквідованих підприємств, установ та організацій різних форм власності м. Одеси.
Довідник містить список всіх фондів, що зберігаються в даній установі станом на 01.01.2013 р. Фонди розташовано у таблиці з наступними графами: 1) номер фонду і дата його прийняття до архіву, 2) назва фонду, 3) хронологічні рамки та кількість справ, 4) номери описів, 5) хронологічні рамки описів, 6) кількість справ у кожному описі, 7) адреса та відомості про наявність фондоутворювача, 8) примітки: відомості про місце зберігання частини фонду, реорганізацію установи та ін.
Крім цього, фонди мають тематичний розподіл: органи виконавчої влади, промисловість, освіта, житлово-комунальне господарство, планування, статистика та ін.
Довідник містить 3065 фондів, які складаються з 189861 одиниць зберігання.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №33-36 (серпень-вересень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №20-22 (серпень-вересень). - Київ, 2013.
- Краєзнавство. - №2. - Київ, 2013.

 


Жовтень

 

Носії православ’я на Березівщині / І.І.Ніточко, П.І.Ляшик, О.А.Корецька. - Одеса, 2013.
Книга є дванадцятим виданням, присвяченим історії Березівщини, та другим виданням, присвяченим історії розвитку релігії на території Березівського району і підготовленим до 1025-річниці хрещення Русі.
Основний текст книги містить біографії церковнослужителів, які протягом різних історичних періодів служили у храмах Березівщини: це й особи, що все життя пропрацювали на території району, і церковники, яким довелося всього декілька тижнів проповідувати слово Боже в селах району.
Розповідь побудовано за енциклопедичним принципом: біографії розташовано у алфавітному порядку та розподілено за розділами згідно з назвами сіл, у храмах яких служили церковники. У зв’язку з тим, що деякі служителі культу часто змінювали місце служби, їх біографії розташовано одразу у кількох розділах. Стосовно одних священнослужителів знайдено достатню кількість інформації, тому біографічна стаття має сторінку чи більше, стосовно інших - всього рядок або два. Але й це зроблено завдяки людям, які багато десятиріч поспіль зберігають архівні справи, що дало можливість виявити близько 230 прізвищ церковників та встановити місця їх служби. Тому, незалежно від кількості знайденої інформації, авторами вирішено розмістити всі виявлені прізвища. Адже навіть одне знайдене речення про ту чи іншу особу робить вагомий внесок у дослідження історії окремої сім’ї і краю в цілому.
Визначаючи хронологічні рамки дослідження, автори взяли до уваги середні дати виникнення сіл на території нашого краю. Це приблизно 1800-1805 роки. Тому пошук матеріалу було почато серед документів, датованих саме цими роками. Що стосується кінцевої дати - розглянуто справи архіву Одеської єпархії, датовані 90-ми роками минулого сторіччя. Свідчення про церковнослужителів, які працювали на території району протягом останніх двох десятиріч було зібрано за розповідями мешканців сіл та самих настоятелів, так як особові справи таких церковників ще не потрапили на зберігання до архівних установ.
Видання має більше шестисот джерел інформації, серед яких архівні документи, науково-довідкові та періодичні видання, рукописи, спогади. Ілюстративний матеріал надано настоятелями храмів Березівщини.

 

Книга Пам’яті України. Переможці. Одеська область. - Т.3. - Одеса, 2012.
Видання подаровано бібліотеці архіву постійним дослідником Ігорем Леонідовичем Комаровським.
Нова серія «Книги Пам’яті України» на відміну від попередньої, яка увічнювала імена воїнів, загиблих на фронтах, містить прізвища учасників бойових дій 1941-1945 рр., що повернулись живими з фронтів, несучи велику перемогу, брали участь у побудові мирного життя та померли вже в післявоєнний час, або і нині мешкають на території нашої області.
Третій том містить списки прізвищ фронтовиків, які перебувають на обліку у райвійськкоматі Малиновського району м. Одеси, а також тих, що мешкали на території району після війни, але вже померли.
Крім прізвищ, подано коротку інформацію про фронтовиків: дату народження, номери частин, у складі яких служили воїни, дати початку і кінця служби, звання, нагороди, дату смерті, місце поховання. Графа «Місце народження» заповнена відповідно сучасному адміністративно-територіальному поділу України.
Вступну статтю написано Леонідом Ракитянським - членом обласної редколегії, завідуючим науковою редакцією відділення пошуково-видавничого агенства «Книга Пам’яті України».
В кінці видання подано уточнення інформації стосовно деяких прізвищ та список скорочень.

 

Болотина Н.Ю. Деятельность Г.А.Потемкина (1739-1791 гг.) в области внутренней политики России: монография. - Москва, 2010.
Видання подаровано бібліотеці Державного архіву Одеської області автором - спеціалістом першої категорії науково-експозиційного відділу Російського державного архіву давніх актів Наталією Юріївною Болотиною.
У монографії розглянуто життєвий шлях державного діяча, фаворита імператриці Катерини II Григорія Олександровича Потьомкіна.
Книга має 5 розділів, у першому з яких подано біографічні відомості Г.О.Потьомкіна: дату і місце народження (13.09.1739, с. Чижеве Духовщинського повіту Смоленської губернії), відомості про батьків (батько - майор Олександр Васильович, мати - Дарія Василівна, друга дружина) та відомості про початок його державної кар’єри, який відбувся у 15 років, коли Григорія Олександровича було записано у рейтари лейб-гвардії Кінного полку.
Наступні розділи розповідають про кар’єру Потьомкіна при дворі імператриці; службу на посаді губернатора Новоросійської, Азовської, Астраханської і Саратовської губерній; участь у організації системи управління і колонізації Північного Причорномор’я; заселенні Криму.
В останньому розділі подано подробиці смерті та поховання Григорія Олександровича, змальовано реакцію імператриці на його смерть та ставлення наступних імператорів до особи Потьомкіна.

 

Правила роботи архівних установ України / упор. Л.А.Кисельова, Ю.А.Прилепішева, Т.П.Прись, С.В.Сельченкова. - Київ, 2013. [Методична література]
Нові правила роботи архівних установ України регламентують основні питання, пов’язані з формуванням, обліком, зберіганням та використанням Національного архівного фонду, з урахуванням різних форм власності на архівні документи.
Правила призначено для обов’язкового виконання центральними та галузевими державними архівами, Державним архівом в Автономній Республіці Крим, державними архівами областей, міст Києва і Севастополя, архівними відділами районних державних адміністрацій, архівними відділами міських рад, архівними підрозділами державних наукових установ, музеїв, бібліотек, архівними установами Національної академії наук, які зберігають документи Національного архівного фонду.
У додатках подано зразки оформлення архівної документації та список джерел.

 

Журнали:
- Відомості Верховної Ради України. - №39 (вересень). - Київ, 2013.
- Офіційний вісник Президента України. - №23-24 (вересень-жовтень). - Київ, 2013.

 


Листопад

 

Старая Одесса: фотографы и фотографии: из коллекции А.А.Дроздовского / авт.-сост. А.А.Дроздовский. - Одесса, 2013.
Книгу подаровано бібліотеці архіву автором - відомим одеським колекціонером старовини Анатолієм Дроздовським. Видання присвячене 170-річчю одеської фотографії.
Альбом складається з фотографій колекції А.Дроздовського, інших одеських колекціонерів та фото з сімейних альбомів родичів і друзів автора.
Видання має 8 розділів, створених за хронологією представлених у них фотографій. У самому розділі фото розподілені за прізвищами господарів фотоательє, за назвами фотоательє та прізвищами фотографів.
Перший розділ містить найбільш ранні фотографії - за 1860-1870-ті роки. В ньому представлено роботи таких відомих одеських фотографів, як Йосиф-Карл Мігурський, Абрам Мічрі, Олександр Гольмберг, Олександр Новицький та ін. Серед представлених робіт більшість мають зображення людей, але є також фотографії з видами Одеси, на одній з яких зображення будівлі Бродської синагоги (тепер - Державного архіву Одеської області). Крім фото, автор надає короткі біографічні відомості про кожного фотографа та розповіді про діяльність фотоательє.
Найбільшу цікавість викликає розділ «Окупація і звільнення Одеси 1941-1944», де представлено унікальні фотографії пейзажів окупованої Одеси, німців на фоні архітектурних пам’яток, руїн будинків, обміну харчів на «Привозі» та святкування першого дня Перемоги - 9 травня 1945 року.
Завершується альбом розповіддю про «Одеське фотографічне товариство», створене 17 листопада 1891 року. Серед його засновників були Г.Г.Маразлі, Є.В.Князєв, П.П.Кузьминський. Матеріальну допомогу товариству надав М.М.Толстой-молодший. Також подано розповідь про започаткування журналу товариства, що мав назву «Вестник Одесского фотографического общества» та його наступника, журналу «Русский фотографический вестник»; про фотографічні курси, організовані у 1893 році; пам’ятні жетони, випущені до 10-ти та 25-річчя існування товариства; представлено фото деяких членів товариства, таких як А.І.Рубець, К.М.Боряков, Г.М.Руссо.
В кінці видання подано іменний покажчик та список використаної літератури.

 

Журнали:
- Український історичний журнал. - №4 (липень-серпень). - Київ, 2013.

 


 

Надходження до бібліотечного фонду:     [2011]     [2012]     [2013]    

 



 

ПОВЕРНУТИСЯ НА ПОЧАТОК СТОРІНКИ