До 31-ї річниці Чорнобильської трагедії

За майже три десятиріччя, які відділяють нас від існування Радянського Союзу, багато що зазнало докорінних змін, насамперед – відношення до подій тих часів. Вони вже стали невід’ємною частиною історії, але й досі викликають сумні спогади та завдають нестерпного болю тисячам й тисячам людей. Мабуть, немає жодного з мільйонів колишніх громадян СРСР, хто б не знав та не пам’ятав цього слова, що навіки стало синонімом трагедії: Чорнобиль.

 

Хронологія подій, що сталися 26 квітня 1986 року поблизу містечка Прип’ять, вже добре відомі фахівцям і громадськості завдяки публікаціям у спеціальній літературі та виданням для широкого кола читачів. Хоча єдиної точки зору на обставини, що призвели до трагедії, та на її наслідки, серед спеціалістів немає й до сьогодні, вагомого значення набуває той факт, що за часів незалежності з’явилася сама можливість дослідження чорнобильської проблеми безпосередньо на ґрунті документальних матеріалів з фондів архівних установ України.

 

Робота з матеріалами до цієї теми, а саме – з документами, що знаходяться на зберіганні у Державному архіві Одеської області, - ще чекає на свого дослідника. Сьогодні ми публікуємо документи, датовані 1986 роком, які не призначалися для широкого загалу та мали гриф «таємно». 

Один з них - це перша офіційна реакція партійного керівництва Одеської області на події, що сталися поблизу міста Прип’ять: протокол № 13 засідання бюро Одеського обкому Компартії України від 10 травня 1986 р. На порядку денному – питання про виконання постанов ЦК КПРС та ЦК КПУ щодо ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та усунення її наслідків.

 

Держархів Одеської області, ф. П-11, оп. 144, спр. 16, арк. 49-53

Наступний документ – це витяг із одного з Указів Президії Верховної Ради СРСР «Про нагородження орденами та медалями СРСР громадян, які найбільш відзначилися під час  ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та усунення її наслідків» від 24 грудня 1986 р., за яким працівники підприємств та організацій м. Одеси та Одеської області за свою героїчну та самовіддану працю отримали високі урядові нагороди.

 

Держархів Одеської області,  ф. Р-2000, оп. 10, спр. 737, арк. 64-65

У архівних фондах майбутні дослідники знайдуть багато матеріалу. З часом все більш цінним джерелом стають спогади безпосередніх учасників ліквідації аварії – тих, хто першим вступив у боротьбу з наслідками катастрофи. Одним з них став полковник В.О.Примак, під командуванням якого військовослужбовці 262-го окремого механізованого полку, що на той час був дислокований у с. Червонознам’янці Одеської області, брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Текст, ілюстрований фотографіями з особових архівів, надається за виданням: Ніточко І.І. Афганістан. Чорнобиль. Випробування трагедією: Березівський район. – Одеса, 2009..

 

Про наслідки аварії на ЧАЕС, яка відгукнулася й у Одеській області, автор книги пам’ятає з власних спогадів, - керівника району, що особисто займався прийомом дітей з чорнобильської зони та організовував допомогу з влаштування постраждалих на нових місцях проживання. Книга І.І.Ніточко присвячена простим та звичайним людям, що мужньо та з честю витримали суворі випробування долі. Тому й потрібно не забувати про героїзм цих людей, пишатися їхніми вчинками, на їхньому прикладі виховувати своїх нащадків. Але, щоб пам’ятати - необхідно знати.


 

 

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ І МАТЕРІАЛІВ ДО ВИСТАВКИ

 

Документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України