До 120-ї річниці з дня народження Ісака Бабеля

12 липня 2014 року виповнюється 120 років із дня народження Ісака Еммануїловича Бабеля (1894-1940) - всесвітньовідомого російськомовного письменника єврейського походження, життєвий шлях та творча діяльність якого були невід’ємно пов’язані з Одесою, та назавжди залишилися яскравою сторінкою в історії нашого міста.

Ісак Бабель став одним із символів одеської літератури завдяки талановитому стилю коротких оповідань сповнених легкістю написання, тонкого гумору та широкого спектру справжніх людських емоцій. Найвідомішими творами автора стали збірка «Конармия» (1926), п’єси «Закат» (1927) та «Мария» (1935), збірки оповідань «Еврейские рассказы» (1927) та «Одесские рассказы» (1931). Останні поетично змалювали життя одеських кримінальних районів на початку XX сторіччя та вплинули на подальший розвиток «одеської» тематики у літературі.

На Одеській кіностудії Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУКФУ) за сценаріями Ісака Бабеля було створено такі кіношедеври, як «Соль» (режисер - Петро Чардинін, 1925), «Блуждающие звёзды» (режисер - Грігорій Гричер-Чериковер, 1927) та екранізація його найвідомішого твору - фільм «Беня Крик» (по мотивах «Одесских рассказов»; режисер - Володимир Вільнер, 1927).

Трагічно склалася доля письменника. У травні 1939 року він був заарештований за надуманим звинуваченням у «антирадянській терористичній діяльності». Результатом цієї сфабрикованої «справи» став смертний вирок, який невдовзі був приведений у виконання 27 січня 1940 року. Лише у 1957 році Ісак Бабель був повністю реабілітований, а його творча спадщина - знов знайшла свого читача.

Одесити завжди поважали свого видатного земляка. На його честь в Одесі названа одна з вулиць на Молдаванці - районі, де народився майбутній письменник. У 2011 році на розі вулиць Рішєльєвської та Жуковського (майже за квартал від головного корпусу Держархіву) було встановлено пам’ятник Ісаку Бабелю. Однак, ще й досі його біографія має низку прогалин і певних неточностей, пов’язаних з тим, що автобіографічні нотатки, залишені самим письменником, багато в чому є прикрашеними, зміненими, або - навіть є чистою фантазією (за художнім задумом або політичними обставинами).

У зв’язку з цим, особливе значення набувають документальні матеріали, в яких міститься достовірна інформація. Саме Державний архів Одеської області зберігає низку цінних джерел, які висвітлюють біографічні відомості з життя письменника та його рідних.

Як відомо, навіть прізвище «Бабель», яке прославив письменник, є дискусійним. Існує декілька версій його написання. У метричних книгах Одеського рабинату за 1919 рік знаходиться запис про одруження «Ицхока Баабала» [1].

Можна припустити, що форма «Баабель» оригінально від початку писалася як «Бобель», - адже такі записи знайдені у декількох документах, які зберігаються в Державному архіві Одеської області. Наприклад, саме таке прізвище вказано у записах: про смерть його дідуся, Іцхака Бобеля у 1893 році [2]; про народження брата Аорона у 1891 році [3] та народження сестри Анни у 1893 році [4].

 

Про це також свідчить інший документ, власноруч написаний іншою сестрою, Марією, у 1918 році - клопотання слухачки Одеських вищих жіночих курсів про переведення її на фізико-математичний факультет Новоросійського університету [5].

Лише у 1924 році, в записі про смерть батька письменника, Еммануїла, вживається на даний момент загальновідома форма прізвища - «Бабель» [6].

 

В різних джерелах навіть існує розбіжність при зазначенні дати народження Ісака Бабеля. Досить часто можна зустріти вказівку на дату 1 (за новим стилем - 13) липня. Однак, у метричній книзі Одеського рабинату вказано 30 червня (за новим стилем - 12 липня) 1894 року: саме в цей день в Одесі, в сім'ї «происходящего из сквирских мещан Мани Ицковича Бобеля и жены его Фейги», родился сын - Исаак [7], - той самий, майбутній одеський, та всесвітньо відомий письменник.

 

[1] Держархів Одеської області. - Ф. 39. - Оп. 5. - Спр. 170.

[2] Держархів Одеської області. - Ф. 39. - Оп. 5. - Спр.70.

[3] Держархів Одеської області. - Ф. 39. - Оп. 5. - Спр. 59.

[4] Держархів Одеської області. - Ф. 39. - Оп. 5. - Спр. 63.

[5] Держархів Одеської області. - Ф. 45. - Оп. 5. - Спр. 1352.

[6] Держархів Одеської області. - Ф. Р-8085. - Оп. 1. - Спр. 227.

[7] Держархів Одеської області. - Ф. 39. - Оп. 5. - Спр. 71.

 

 

[ПОВЕРНУТИСЯ НА ПОЧАТОК СТОРІНКИ]